Висаджування

Перший Юліанчиковий місяць Ми його не висаджували. І що вам сказати - то був капетс! Гори мокрих шмат і калюжки всюди де син хоч трошки лежав, клійонки і непромакайки по всьому дому.

А потім одного пекрасного дня, син пойорзав ножками і я взяла його на ручки та й потримала над  тазом. І дитиночка раз - і починає робити свою частину справи. О! І тут я прозріла! Дітки насправді кажуть нам коли вони хочуть в туалет. І не 2-3 роки, коли їх починають привчати до горщика, а одразу - з народження! Я це ніби знала, в книжках читала, але взяло та й дійшло - тільки зараз! І все - з тих пір мої мокрі гори перетворились в 2-3 шматинки і в сутки (бувало не вгадувала або на кухні була і пропустила). Халява!

Вночі все працювало взагалі дуже чітко. Бо вночі я відчуваю кожен синовий йорзь-йорзь, беру його на руки і він спросоння гарно все робить під чарівне слово. А вдень бувало не побачу і пропущу, особливо коли домашьої роботи назбиралось і треба все переробити.

Спочатку про бажання сходити в туалет Юліанчик говорив злегка пойорзуючи ножками. Потім пойорзування видозмінилось, коли він почав повзати. І мені треба було трохи часу і більше уваги, щоб навчитись знов розуміти що і до чого. Десь приблизно з року, коли Юліанчик намагався вже ходити, його сигнали про потребу знов змінились і я довший час не могла їх вловлювати, тому вирішила без всяких сигналів просто пропонувати сходити в туалет. Підводжу до горщика, роздягаю, кажу чарівне слово і дитиночка практично завжди гарно робить свої справи. Це напевно зточки зору ідеології висаджування не дуже правильно, але на практиці працює добре, потім подумати про це більше.

Після денного сну син прокидався з легким підхникуванням і якщо я одразу прибіжу з кухні чи з-за комп. і потримаю над  горщиком то постіль залишиться сухою. Останнім часом (десь може з року і 5 міс) дитиночка після денного сну не хникає, а тихенько злазить з ліжка і ходить по дому шукає маму, і коли знайде ми ідем до горщика і все туди гарно робим.

Ну і технічних ще пару речей.

Саме власне сідання на горщик нам не дуже пішло (вже давно може з 7-8 міс), сину краще сидіти на колінах в теплої і мякої мами (ніж на зимній пластмассі), а мама знизу підставить горщик.

Багаторазовими підгузниками ми користувались в Юліанчиковий другий і третій місяці, в основному коли син з татом був або ми були в гостях в котрих повсюди килими. Потім в наступлі 3 місяці ми одягали їх лише в церкву. А з пів року перестали використовувати взагалі.
Одноразові жодного разу не одягали (признатись я в руках ні разу їх не тримала і не знаю, як вони на практиці працюють, Хільда Кларк знайшла в сучасних адсорбуючих гігієнічних засобах ртуть(здавалось би звідки? :X) з тих пір стараюсь їх уникати).

Одним словом, здається непогано в нас вийшло з тим висаджуванням. Бо десь в глибині душі я допускала, що то може бути складно, але нічого складного насправді. Ура!