Чекаєм на новий виток розвитку

Якась в нас не дуже полоса світла зараз. Розбили зубчик, нагноєння якесь незрозуміле, і ще до того всього обморозили щічки. Юліанчик, як реакція на то все, став вимогливий і ні секундочки не терплячий. А може то кризка така розвитку (як то воно буває, перед появою нових вмінь)?  Тепер реакція на невдачі - це миттево високотональний плач і сльози (для порівняння: раніше коли не виходило вилізти на табуретку і я не мала як допомогти, то син жваво переключався на щось інше). Ну і от. Обнімаю і стараюсь приділяти максимум уваги. Тоді ніби спокійніший стає. Але в домі настає капієтс повний та і їсти нема що...