1/3

Ось і добіг кінця перший триместр! Сьогодні нам рівно 12 акушерських тижнів.

За цей час ми дізналися багато нового, як про нашу манюню так і про себе.
Малишик давався чути легеньким підтошнюванням протягом зовсім не довгого часу (яке закінчилось біля 3 тижнів тому), інколи слабістю і неможливістю надихатися а також поболюванням внизу живота. Але зараз самопочуття на багато краще, і якби не сьогодні то вже би знову чулася в силі ходити пішки і нарешті записатись на басейн. А сьогодні знов болів живіт, правда інакше, якось схваткоподібно і дуже внизу. Отже ми знов лежимо.

До лікарки на прийом ми не попали. Як вона сказала по телефону вони на облік ставлять і ведуть на основі УЗД, а оскільки я його не дуже хочу робити, то можна писати заяву, що беру відповідальність на себе і мій облік буде досить умовним і можна приходити після свят. Чому в принципі я рада - менше будуть по всяким аналізам ганяти і хвилювати. З іншого боку, я сама сиджу і собі хвилювань наганяю - поначитувалася про відслойки плаценти, завмерлі вагітності, недостатності шийки, а ще, як дізналась, що ті какі можуть бути пов'язані з щитовидкою, то мамачкі мало себе там не згризла в середині. І це все на фоні того, що вага у мене за перші 3 місяці не змінилась. Ну чого вона не росте? вже кілограмчик - другий мав би набігти, а то 0, ні тобі навіть 100 гр (при тому що токсикозу і не було як такого).
Списую все на індивідуальність кожної жінки і якби шо мало іти не так, то певно, що вже би пішло. А так, дякувати Богу, пройшли найсумнівніший період і тепер вперед - рости і тягнути животик.

16 листопада 2009

Вчора після обіду почала пузя нити знов, так що п'ю я чемно свої пілюлі. Тест не робила - заспокоїла себе, що перший же показав результат одразу жирнючими двома полосками, так що нічого нового ще один тест нам не покаже.

Так класно всі дні напроліт тільки і думок про манюню. Хай би вже пузя побільша була.
Ми от чекаєм Юліанчика, а прикольно буде, якшо народиться Соломійка чи Іринка :)

Передісторія

Сьогодні нам місяць. Рівно через 8 місяців, 14 липня 2010 ми побачимо маму і тата.
Мама дізналася про нашого маленького хлопчика 4 дні тому і досі не може повірити - нам вже пішов 6 акушерський тиждень.

Вже приймаю море таблеток від тонусу (Магне-Б6), для підтримки прогестерону (утрожестан), фолієву і vit Е.

Лежу пляцком усі дні (ну майже) і не виходжу з дому - щоб не тягнуло живіт.

Роботи з вівторка ніякої.

Сьогодні зранку до обіду не могла ніяк віддихатися - все бракувало повітря. І взагалі якась я нервово врєдна сьогодні була. Фу не сподобалися мені ці вагітні вреднюлі - і Сюні мого коханого спантеличила.

Токсикозу ніби нема ніякого. І взагалі ніяких відчуттів. Живіт майже перестав брикатися.

І нам обом ще досі не віриться - підемо купимо ще теста - для підтримки.