Перші розлуки

Не було у нас їх з самого народження. І ось пройшов рік і я вже просто не могла відтягувати візити до стоматолога (сумно але факт). І переживань моїх і обдумувань, як зробити так, щоб Ю гладко переніс відсутність мами доводили мене до морального виснаження.

Па-па ручкою

Сьогодні Юліанчик помахав ручкою па-па у відповідь на прощання з нашою бабою. І з цих пір усім у відповідь на папа чемно махає руцьою. А буває вже навіть не дивиться на тьотю (чи дядю, чи лялю) і вже повернувся до дверей (чи стіни, чи іншого чого цікавого), а мама каже дати тьоті (чи дяді, чи лялі) па-па  і Юліанчик гарно робить па-па, так і продовжуючи займатися вже дверима (чи стіною, чи ще чимось). І Юліанчику в дзеркало теж робимо па-па перед сном. І, що саме цікаве, він нам у відповідь також :)