Постригли сина

Попрощалися ми з нашими кудряшками. Не хотіли ми взагалі-то стригтися, але в жару так буде легше.

Було так

а стало так

Я з перукарні навіть кудряшки не забрала, а тепер шкоооодка.

Перші кроки сам

Юліанчик забувся, що треба триматися за мамин палець і, з цікавістю розглядаючи флакон з милом, потопав нозями сам, спокійненько дійшов собі до дверей і взявся за них щоб притриматись. І того - 4 кроки. Клааас. А мене не покидає відчуття якогось чуда. Коли інші діти ходять це нормально, а самостійно ходячий Юліанчик це ж дійсно чудо.

Як гуляти з малюком

На прогулянках Юліанчика дуже приваблюють ріні цікавості у вигляді смітників, окурків або машин. І останнім часом складно нам просто отак от пішки ножками гуляти, бо дійство перетворюється в неперервне тягнення мами до контейнера з пластиковими пляшками або  до землі за цигаркою або до котроїсь з припаркованих машин щоб всю її облизати виполірувати собою а потім руці в рот запхати. Ще помічається тенденція до зацікавлення різного роду сумнівними елементами середнього віку які пють/курять/голосно вигукують нецензурщину і кучкуються в нас за кіоском між будинками (а ближче до вечора ділять виручку на нашому дитячому майданчику). І виходить, що вся прогулянка перетворюється в суцільне "хочу туди - не можна". 

І от сьогодні, розстроїлась дитиночка з того всього і йде свариться на маму, аж тут!.. трапилась нам така цікавість - калюжка! Це зовсім інша справа! Добре, що в мами повний набір для переодягання завжди з собою.

Відпочинок з дитиночкою. Що взяти у дорогу.

Оскільки досвіду подібних поїздок з синочком в нас нікого нема, то в результаті постйних сумнівів "пригодиться / не пригодиться" вирішили брати все.

Відпочинок з дитиночкою. Бюджет поїздки.

Початково планувався по можливості найдешевший варіант без ніщашок і пантів.

Відпочинок з дитиночкою. Квартирне питання.

Спочатку дах над головою ми спробували знайти дистанційно серед пропозицій в інтернеті. Вони являли собою оголошення приватних садиб, готелів, оздоровчих комплексів, де ціни за добу варіювались від 50 до 900 грн з людини. Причому в тій садибі що по 50 треба було оплатити ще 50 за Юліанчика, тобто в реалі вона ішла за 100 для нас. На таку ціну (це ж просто щоб переночувати і все, а далі цілий день нас нема дома) ми були морально не готові. Тому ми дочекались коли гаш дідо приїхав в санаторій і він на другий же день свого відпочинку знайшов нам кімнату за 30. А потім ще на третій день взагалі за 25. О! взагалі супер, подумали ми, і, не довго думаючи, в перший же понеділок рванули до нашого діда.

Відпочинок з дитиночкою. Щоденник. День десятий.

Виїхали з Трускавця, Юліанчик заснув. Виявляється в тих міжміських маршрутках треба по місцях вказаних в білеті сідати? Якісь двоє нас з Ю зігнали на своє місце... А всім решта хоть би хто що сказав... всі так і сиділи нерухомо... тільки нас з сином і всіми тими причандалами заставили пересідати на незручне місце в проході біля дяді якогось... Але мамин син відстояв нашу честь і еффектно виразив свій протест потужними неперервними кричками... Зрештою ми влаштвались ще зручніше на самій гальорці, там ми їли, спали, і навіть пробували висадитися на горщик.

І от ми дома. Наша мандрівка закінчилась разом із майже неперервно падаючим дощем.

Відпочинок з дитиночкою. Щоденник. День девятий.

Ніч плавно перейшла у світанок. Ми спакувались. Попрощались з тьотьою-хазяйкою і рушили в путь-дорогу. Татко поїхав у Львів зі всіма сумками і возиком, а ми з сином вийшли у ТрУскавцю, провідати наших бабу і тьотю на курорті.

Трускавец зустрів нас дощиком, але сонечко виглядувало досить часто. Ми неспіша злегка кімарнули, перекусили, і пішли гуляти. Пройшлись через парк до старого бювету, порозглядували сувеніри на площі, потім знайшли церкву, вернулись у новий бювет. Так неспішно пройшов день.

І зібралися ми під вечір, значить, на Львів. Було десь по сьомій. До автовокзалу маршрутки довго не було, потім приїхала набита, а на автовокзалі сказали, що тю-тю, па-па автобус на Львів сьогодні вже не поїде. Почав накрапати дощик. Вернулись ми, отже, назад до громадян відпочиваючих (вернутись теж вийшло непросто - на той час, десь біля  дев'ятої вечора, локальні маршрутки вже також пішли спати, чо так рано? трохи поблукала ногами та й взяла таксі), прокрались в санаторій, ще трохи ще пооб'їдали наших дорогих родичів, потіснили на одне ліжко і в міру досить тихесенько переночували.

Відпочинок з дитиночкою. Щоденник. День восьмий.

Сьогодні останній день в Східниці. Ходили в напрямку сусіднього села. І що вам сказати? Ми зрозуміли, що сюди треба було їхати одразу.

 

Але що дивно - сюди ніхто не приїздить відпочивати і тут відповідно ніхто не здає кімнат. Назад у всесоюзний курорт ми приїхали автостопом за 10 хвилин :).

А це ми вже в Східниці на подвурку одної із садиб.

Відпочинок з дитиночкою. Щоденник. День сьомий.

Пацанячий разгавор

12 місців

Ура нам рочок!

Що для дитини день народження, те для мами річниця родів :)

Відпочинок з дитиночкою. Щоденник. День шостий.

Приїхав наш тато!

Цілий день падає дощ. Холодно.

Ходили вибирати нам літню хатинку для заміського відпочинку.

Взагалі Східниця вже мало на село подібна. Понабудовували новобудов всяких, за ними лісу не видно.

Відпочинок з дитиночкою. Щоденник. День п'ятий.

Збирали з дідом і Ю верес. Ніби потепліло. Мокро і парно.

 Річка помалу стає прозорою.

Після обіду знов збойнула організаційна частина програми і ми в терміновому порядку шукали нову хату. Завтра до нас приїде наш татко, ура, товарищі!