Перші кроки сам

Юліанчик забувся, що треба триматися за мамин палець і, з цікавістю розглядаючи флакон з милом, потопав нозями сам, спокійненько дійшов собі до дверей і взявся за них щоб притриматись. І того - 4 кроки. Клааас. А мене не покидає відчуття якогось чуда. Коли інші діти ходять це нормально, а самостійно ходячий Юліанчик це ж дійсно чудо.