Все, наше висаджування перейшло на якісно новий рівень. Людина просинься на горщик. Вже раніше трошки, з 2 років місяця приюлизно. Навіть посеред гри встає біжить до мами і каже 'пісь'. Тобто нема такого, що забавився, не помітив і промахнувся. А може і сам забігти в туалет, зняти все що треба і чемно все зробити, а потім вилити з горщика в унітаз.

Треба сказати, що ми не зовсім правильно то висаджування робили і мені навіть десь думка закралась, що може людина так ніколи не навчиться чути, що він хоче, але ось все добре.

Ночі в нас сухі вже давно, але з року і 11 місяців син перестав проситись в туалет посередині ночі і вже ідем на горщик зранку. Так що всю ніч спимо не прокидаємось.

Все природньо, плавно і без надривів.

Говорить син

Син помаленьку починає балакати. Довший час в ходу були 'мама', 'баба', 'дідя', 'ам'. Потім непомітно зявились 'дядя', 'яя' (ляля). І от одного прекрасного дня ми коротали час в дорозі і, щоб не скучати, вчились говорити 'тато' і зовсім несподівано Юліанчик взяв і повторив 'тата'! То в районі 2 рочків було.

І потім дуже швидко все пішло.
Головне слово це 'сям'.

'Оце', 'отак', 'кака'.

Дуже складним словом виявилось слово 'тьятя' (тьотя).
Але 'тьотя Таня' - це 'Татань'. І взагалі 'тьотя Леся' і 'тьотя Наталя' теж 'Татань'.

Вчора навчився 'сік' і 'жук'. А ще 'син' в нас є.

А і ще досить давно зявились слова назви частин тіла, які я тут повстидаюсь писати (просто для історії відмічу що вони є).

Ми з сином пережили це. Знов за 40. І знов до тижня часу. Але вроді нічого. Лікар каже, що то були зуби. Цього разу ми вже не збивали і мені здається що воно все легше пройшло. Взагалі добре що сіся ще є - вночі рятувалися. І в супроводі лікаря воно всетаки спокійніше пройшло. Як, всетаки, важливо знати когось компетентного і кому можна хоч трошки більше довіряти.

Хоча зубів то так і не видно.