Юліанчикова улюблена їжа - це гранат. Якщо син прибігає на кухню і цілеспрямовано атакує холодильник з вимогою 'И-и!' то знайте - людині потрібен гранат!

Це ж треба, ми взяли і всі дружно захворіли. 

Дитиночка навчилась дути

Ура-ура, до нас приїхав девайс, яким можна більш менш нормально Юліанчика знімати! Оце вже відірвалися, назнімали цілу купу за один день тільки!

В честь Юліанчикового півтораріччя треба буде сподвигнутись на кілька технічних постів, про те що як тут в нас організовано. А то ще непомітно забудеться потім, втратить барви, потускніє у тумані часу...

• Про висаджування
• Про їжу
• Ще про що?

Ура! Юліанчик навчився дути у свисток!

Потрапляючи у магазин Юліанчик бере щось із того, що стоїть на нижніх прилавках, секунду розглядає і байдуже відпускає на підлогу, бере наступний предмет і, майже не затрачаючи на нього часу - на підлогу, наступний - знов на підлогу, з наростаючим азартом швидше швидше швидше - на підлогу, на підлогу, все на підлогу!

Так ми відвідали книжковий магазин і магазин посуду.

Рання "соціалізація"

Іде повним ходом, що називається. Тільки насправді ніяка то не соціалізація. Діти такі жосткі насправді.

Ситуація: бавляться в Антошці з лего 4 дитяти, Юліанчик безпечно собі помаленьку підходить збочку і зирить, а одна з дівчаток рочків так з 4 як пне його, добре що на мене падав то я зловила. Я, чесно кажучи, оторопіла. Навіть не знайшла як реагувати. Ми в шоці відійшли до машинок. І що моя мальота мала з того навчитися?

Ситуація 2: побіг Юліанчик в Арсені куди ноги несуть, бідбігає до прилавку біля дівчинки такої вже старшої, рочків 8-9, а вона обертається задом і суне на нього попою відсторонюючи від прилавку, короче я не встигла, моє маля хляпнуло на плитку, "маленьких не ображають", - грізно кажу махаючи пальцем, Юліанчик закотив губку, але мама обняла, так що ніхто не плакав.

Юліанчик з відкритою душею біжить до дітей, а його так грубо обламують. Ні ні, Юліанчик не має стати загартованим до грубощів. В такому юному віці не загартовуються, а ламаються.

Ну одним словом уроки і висновки:

• контакт з дітьми тільки при безпосередній моїй близькості
• не встидатися заступатися за своє маля
• ідеологічний висновок: ще раз переконуюсь що нічого доброго в садочку дитя не отримає, так що дійсно краще без нього. В цьому пості є трохи про школу, але повністю з ним солідарна і по відношенню до садочку.

Все, мені капець. Рівень ентропії безладу в нашій замкненій системі хаті прямує геть до безмежності. Я не встигаю її упорядковувати.

Або потрібно постійно дьоргати дитиночку - то не руш, це не чіпай, ой а що це впало підніми etc, або тумбочки на замки позакривати, або все попереставляти вверх (а все вверху не поміститься та й не зручно діставати). І жоден з варіантів не до душі. І ніяке флайлейді не допомагає.

Значить ходжу і піднімаю, розтасовую, поки ще не трафило витримки вистарчає.

А хочеться і головою щось трохи поробити, а то вона усихає же ш. Як кажуть use it or loose it. Так що, от така дилема - чим зайняти моск? І ще що дуже важливо - коли?

Юліанчик навчився терпіти, коли мама чистить йому зубки. Це десь півтора місяця зайняло регулярних пыток плачок. І от на днях я бачу, що дитиночці неприємно, він пробує зажати ротик, морщить лобик, хмурить брівки, незадоволено відвертається, але зрештою мама пробирається щіткою в ротик і чистить зубки, а синочок поскрипує, але терпить. Мама золота дитиночка.

Що у світі найсолодше

Ось так от - вже дитиночку просто так і не обійняти - відразу починає викручуватись, щоб займатись своїми справами.

Зате коли приходить до сина печаль (впав або тато пішов на роботу etc), то тут мама відривається по повній -  обнімає дитиночку міцно-міцно, гладить-цьомає-колихає і знов обнімає.
Або коли Юліанчик засинає і гамає ням, то також можна обняти з усіх сторін і ще й у волоссячко розчепірхане заритися. Дуже дуже солодко.

А дитиночка ще зовсім не довго буде такою малесенькою і солоденькою.

Чим зайнятись з дитиночкою в 18 міс

Активність дитиночки росте кожного дня і куди дівати його енергію стає все більш інтригуючим питанням для мене. Особливо в мерзослякотну погоду. Що в нас зараз є:

• 20 кругів на гірку вилізти - з'їхати. Або як варіант вилізти - спустити мячик з гірки - спуститись самому - побігти догнати мячик - прибігти назад і знов вилізти на гірку. Це добре виснажує.
• На драбинки вилізти - злізти, але там разок він вилізе і наразі йому спритності ще бракує щоб довго там бавитись. Енергетично дуже малозатратно.
• На гойдалці покататись - коли вже до сну близько. Як варіант можна ще всі іграшки перпегойтати.
• Книжечки почитати - теж в основному перед сном.
• На кріслі офісному покрутитись.
• Викрутками щось розкрутити.
• На підвіконні потусуватись - подивитись на підйомні крани, бетономішалки, ескаватори на будові навпроти.
• Ключами в замочному отворі покрутити, за ручку посмикати і подивитись, як там носик синхронно ховається/показується.
• Сухі довгі спагетті ламати - теж дуже цікаво (правда потім вся кухня в сухих огризочках, але так як кухня вилизується добросовісно - то відходів нема - мве збирається і зїдається).
• На веловипеді з ручкою для мами поїзтити по квартирі з кімнати в кімнату і музику на ньому повключати, а ще як мама підспівує - взагалі кайф - зайняття на 30 хв може навіть бути.
• Ще дуже попкулрне - покласти тканину на підлогу, на край тканини кладеться дитиночка на животик, а за інший край тканини мама бере і тягне по підлозі. Дитиночка балдіє аж пищить. Теж досить тривале зайняття.
• Поскидати кастрюлі, вилки, ложки, лопатки, горнята, пакети, мясорубку, макарони, горіхи,  губки для посуду etc в одну велику купу - практикується в основному коли мама посуд миє. По часу мамі це вигідно - розгрібти купу займає 3 хв в середньому, а дитиночка займається її створенням біля 10-13 хв.

Сьогодні попробуєм ввести нову актівіті - молоток-дощечки-цьвяшки.

Як покупати дитиночку, якщо вона боїться води

Ура, ми сьогодні покупалися! І навіть голову помили. Без єдиної сльозинки і хнику.

Останній раз Юліанчик купався місяць(!) тому з криками вириваючись із ванни (купався то заголосно сказано - він спритно хапався за край ванни, перекидав ножку і вилазив, а я на льоту його поливала, сяк-так намагаючись ополоснути, і це все супроводжувалось його високочастотними кричечками, не допомогло ні бульки пускати, ні татка у ванну запхати), так що після цього нам морально легше було протирати сина час від часу і по частинам мокрими руками, якби невзначай і випадково.

Ну все Юліанчик вже добре розходився. Вже не потребує, щоб всюди за ним слідувати, тримаючи за ручку. І що сказати - тепер легше. Набагато. Бо от багато досвідчених мамусь мені казали, що почне бігати - важче буде - мовляв, постійно треба буде слідкувати, щоб ніде не вліз. Але слідкувати очима насправді легше, ніж постійно ногами за ним ходити! Так що от - не те щоби було дуже важко, але стало легше :).

Приїхали наші драбинки.
І хто, як ви думаєте, їх скручував? Звичайно, що майстер.

Може тепер дитиночка не буде по ручкам від кухонних шуфлядок лазити, надіялась мама. Ха і ще раз ха. Насправді дитиночка вже за кілька днів набереться на драбинках спритності і буде лазити по шуфлядкам ще завзятіше та вміліше. Знай наших!