четвер, 28 квітня 2011 р.

З першим літнім потеплінням ми з Ю почали їздити на фазенду (до батьків).

Там на природі добре Юліанчику буде спатки і дихати, думала собі я.

пʼятниця, 22 квітня 2011 р.

Перші слова

В останні кілька днів Юліанчиковий словарний запас значно розширився.
З'явилися "най-най-най" і "дай-дай-дай", згадалися "та-та-та" і "бууууу", вдосконалилося "дзззі-і-і-і", а сьогодні (та-да-а-ам!) вперше пролунало "ма-ма-мам"!

субота, 16 квітня 2011 р.

Весна вступила у права!

Клааас, гуляли в лісі за Підголоском.

Наш слінготато


Цікаво цікаво... а що це тут за така квіточка...



Ось такий от я силач


Заквітчаний

Хе-хе-хе, а я татове маля

субота, 9 квітня 2011 р.

Возик vs. слінг

Про необхідність каляски / возика / візка нам періодично говорили всі родичі і трошки з меншим напором практично всі знайомі. Але настав час і я також до того дійшла. Хоч чомусь дуже не хотілось. 

Хотілось носити на руках і в перевязці поки не побіжить. Хотілось якнайдовше бути разом, якнайближче, якнайкраще відчуваючи один одного. Як то класно гуляти собі і неперервно дивитися у великі мої кохані оченята, а потім цьомати цьомати цьомати носика і щічки. А потім розказувати про щозавгодно і показувати все довкола.

А що возик - посадив (це ж так далеко від себе!!) і щоб щось розказувати - то ж майже кричати треба, а поцьомати як? Кожен раз зупинятись? А обняти? А хочеться вже, а не дома. Ну і от.


середа, 6 квітня 2011 р.

Вершина рівноваги та грацїї

Юліанчик приповзає на кухню, наближається до шуфлядок, дотягується однією рукою до найвищої шуфляди, до якої може дотягнутись, хапається за її ручку тою рукою якою дотягнувся, потім хапається другою руцьою (на яку опирався), так тримаючись віджимається ногами і встає, потім відкидається назад, відсуваючи шуфляду і їдучи сам (в мами в цей момент йокає серце), відпускає одну руку і закидає її всередину (і тут також йокає), другою продовжує триматись, знаходить кришку (капронову чи металеву для банок) і витягує її до себе перед носик, розглядає секунду-дві, далі приймається рішення, що кришкою варто зайнятись детальніше і акуратно, продовжуючи триматися другою рукою, починає присідати на колінця опустивши також руку з кришкою для підстраховки приземлення, потім максимально присівши, відпускає шуфляду і вже сидячи на підлозі займається кришечкою.

неділя, 3 квітня 2011 р.