Чекаєм на новий виток розвитку

Якась в нас не дуже полоса світла зараз. Розбили зубчик, нагноєння якесь незрозуміле, і ще до того всього обморозили щічки. Юліанчик, як реакція на то все, став вимогливий і ні секундочки не терплячий. А може то кризка така розвитку (як то воно буває, перед появою нових вмінь)?  Тепер реакція на невдачі - це миттево високотональний плач і сльози (для порівняння: раніше коли не виходило вилізти на табуретку і я не мала як допомогти, то син жваво переключався на щось інше). Ну і от. Обнімаю і стараюсь приділяти максимум уваги. Тоді ніби спокійніший стає. Але в домі настає капієтс повний та і їсти нема що...

А де Юліанчик?

Перші говорульки

Ой прийшла до нас зима

снігу намела...

Застиглий погляд

Юліанчик страшенно любить татковий ноутбук. І як би мені не хотілось відкласти знайомство з ним - не получиться - татко весь час з ним - і син так хоче. І як я не намагалась відгородити сина від діяльності завмерлого погляду - не вийшло, татко познаходив пісеньки і, виправдовуючи свої дії розвитком дитини, підсадив на них сина. Тепер дитиночка згадує про ноутбук, мчиь до нього, пах-пах долонькою по клавіатурі і з вимогливим 'И-и!' (переклад: давай вже тато включай пісеньки... та скоріше вже!) озирається на татка і потім знову на екран. Підходить тато, дитиночка завмирає в радісному очікуванні і... потім завмирає взагалі... нерухомо дивлячись в екран...

Ляля для хлопчика

Кілька тижнів тому перепала Юліанчикові лялька. Пупсик-немовлятко. Які ж у сина емоці бурні були, навіть не сподівалась! Тепер Юліанчик гойдається на гойдалці і лялю тримає на ручках (хай ляля також погойдається). Лягаємо спатки і лялю вкладаємо. Дуже цікаво, ляля одразу закриває очка і спить. Юліанчик ще разок другий колупне лялі очко, 'и-и...' - робить висновок син і йде до мами також лягати спатоньки.

І раз тут пішла така тема, то з*явилась у нас ще одна ляля :). Тепер Юліанчик гойдається з обома, кожною ручкою обіймаючи по лялі. Ото буде у внуків класний татко!

Цікаво відмітити, що з ведмедиком так чомусь не спрацьовувало (хоча ведмедик класний, великий, м*яхенький і руки / ноги у нього можуть різні жести робити).

Існує думка, що не треба боятись давати хлопчикові ляльку, бо от виростають потім дяді стають татами і не знають, що то з дитинкою робити, як наслідок відгороджуються від турбот про дитятко, мотивуючи, що то виключно жіноча справа (а я, мовляв, суровий мусчина, моє діло сім*ю забезпечити). Аналогічно кажуть не боятись дівчаткам машинки давати і дозволяти по деревам лазити...

От пригадалось. Десь в Юліанчиковий рік і пару міс. сходила я до лікарки значить, цей, по жіночій частині. І вона мені сказала те, чого я не зовсім від неї сподівалась. Ні, ну я знала, що вона хороша, але все-таки вона людина системи, як не крути...

Сину сьогодні півтора.

Ріст 78, вага 11.7 (щось не дуже ми тяжкієм останніх пів року, але вроді то нормально).

Чим нагодувати малюка

Насправді малюк їсть все, що і ми дорослі. Нічого ми окремо не готуємо не варимо і не паримо. А так, стараємось самі екологічними речами харчуватись, і малюк з нами їсть те саме.

Висаджування

Перший Юліанчиковий місяць Ми його не висаджували. І що вам сказати - то був капетс! Гори мокрих шмат і калюжки всюди де син хоч трошки лежав, клійонки і непромакайки по всьому дому.

А потім одного пекрасного дня, син пойорзав ножками і я взяла його на ручки та й потримала над  тазом. І дитиночка раз - і починає робити свою частину справи. О! І тут я прозріла! Дітки насправді кажуть нам коли вони хочуть в туалет. І не 2-3 роки, коли їх починають привчати до горщика, а одразу - з народження! Я це ніби знала, в книжках читала, але взяло та й дійшло - тільки зараз! І все - з тих пір мої мокрі гори перетворились в 2-3 шматинки і в сутки (бувало не вгадувала або на кухні була і пропустила). Халява!

Ключ від серця

"Не вішайте... значить"