Прогулянковий візок Chicco Ponee XS Plus тестдрайв

Діаметр коліс - маленькі
Вага - 5,5 кг

[TODO: фото тут]

От і подивимось, на що здатний наш возик. Сів Юліанчик у возика і пішли ми. З кінця Чорновола на Новий Львів.

Перше, що було найнезвичніше - те, що треба скинути обороти швидкість і реально прогулянковим кроком собі телепкатися (бо тротуари нерівні і Юліанчика трусить ні па діетскі там в тому возику, якщо скоро іти). Ой ну не звикла я до таких темпів.

• Найприємншим було гуляти по рівнесенько викатаному асфальті (на тротуарах таке нам майже не трапилось, а на дорогах сильно по при машини не розгуляєшся). По звичайних рядових тротуарах дитиночкою трусить в різнобой і треба сповільнатися, переїздити/об'їздити камінці, інколи зупинятися розклинювати колеса (це коли два передніх кулка вирівнюються не паралельно, а в різні сторони) .
• На тротуарі викладеному плиткою також трусить, але вже ритмічно (в залежності від виду плитки інтенсивність змінюється - від легкої дрожі до мама ні горюй)
• Бруківку ми зафукали - дитиночку  ковбасить огого або реально дуууууже повільно - сантиметрами треба пересуватись.
• І окремо виділимо парк - не дуже культурний і не надто доглянутий (Залізні Води). Імпоссібле! Нереально ним гуляти з возиком. Нажаль. Ах як жаль. А коли ми проходили цей кусочок шляху у слінгу - це була наша найулюбленіша частина - пташки квіточки дерева все спокійне і зелене. А з возиком я думала, що ми його там і вб'ємо в його перший же день.
• А і сходи. Підйом по сходам відбувається наступним чином: виймається дитиночка з возика і тримається однією рукою, другою рукою береться возик за основну ручку, закидаєтся на плече і вперьод! (і то скоренько поки руки не повідпадали). А, ну або можна возика просто варварськи протащити по тим сходам за ту ж ручку не звкртаючи увагу на його жалібне тадададахкання всіма ручками і закльопками.
• Ну і транспортний засіб ми не оминули. Це вже позитівніше - наш возик супер маневренний і супермаленький - його можна взяти в нашу звичайну Львівську маршрутку (ті такі що жовтенькі) поставити в проході і за ним навіть ще люди зможуть пройти. Але це дууууууже слабенький і маленький плюс в порівнянні з попереднім великими мінусами - в маршрутці з дитиночкою і без возика можна їхати.

Ну і от.

Висновок: де було добре дихати і гуляти без возика (парки або тихенькі вулички) неможливо гуляти з возиком (щоб не розтрусити дитиночці моск). Нажаль.
Де возик зносно їде (центр) або гарно котиться (в нас тут кусочок тротуару від кінця Чорновола до Хімічної) дуже неприємно гуляти - шумні вулиці і купа смердючих машин.

І вже як Наслідок з висновку: напевно треба буде брати ще якогось 20 кілограмового возотрактора, в якого здоровенні колеса і хороша амортизація - і гуляти собі в парк або на дачу і горя не знати. Бо з поточним варіантом гуляти тільки в глиб масиву або кругом дому. Мда. От.

На скільки простіше все було зі слінгом.