Ура, ми сьогодні покупалися! І навіть голову помили. Без єдиної сльозинки і хнику.
Останній раз Юліанчик купався місяць(!) тому з криками вириваючись із ванни (купався то заголосно сказано - він спритно хапався за край ванни, перекидав ножку і вилазив, а я на льоту його поливала, сяк-так намагаючись ополоснути, і це все супроводжувалось його високочастотними кричечками, не допомогло ні бульки пускати, ні татка у ванну запхати), так що після цього нам морально легше було протирати сина час від часу і по частинам мокрими руками, якби невзначай і випадково.
А сьогодні мама зайшла собі в душ, залишивши всі двері відкриті і давай бавитись водою. Прийшла дитиночка і через бортик душу давай помагати маму поливати. Питаю: "підеш сюди до мами?" - і дитиночка давай залазити у душ. "Ну нічого собі", - подумала мама і помогла сину забратися в середину. Пополивали маму з душу а потім ще з пульверизатора і милом милити, і врезультаті зовсім так якось випадково дитиночка намочилася, намилилася і змилася. Голову з душа мочити я не ризикнула (бо ще чого доброго дитиночка згадає, що вона купатись не любить і візьме втіче) - побризкала пульверизатором, і в животик пульверизатором, і потім на себе пшик-пшик - бавимся одним словом. Потім дитиночка захотіла підкріпитись і тут коли він чемненько чмакав, запрокинувши голівку назад (важливо - для того щоб мило в очі не попало - а ми миємся самим простим, а значить пекучим, дитячим милом, таким щоб без різних там лаурил сульфат натрію), мама добре намилила і від душі пошкрябала голівку. А потім змила душем. З сісьою можна навіть це пережити. Хух. Чисто спрацьовано.
Немає коментарів:
Дописати коментар
...І що Ви про це все думаєте?..