Наступний після народження тиждень ми тихенько відсиджувались дома і нікому нічого не повідомляли.
А в пятницю 9 липня позвонили з ЖК.
Моя ЖК це взагалі найнеприємніше, що могло зі мною статись за час вагітності, і псувати собі настрій ще й зараз зовсім не хотілось, тому я просто не пустила їх додому. Мої домашні здається не дуже мене в цьому плані зрозуміли - ой яка я не культурна :). Чоловік виніс їм мою письмову відмову від післяпологового обстеження за двері, вони з ним поскандалили і більше ми не бачились :).
В понеділок 12 липня прийшла наша педіатор (їй про нас настукали з ЖК), на щастя зовсім не вредна жіночка, подивилась на мальоту, записала день народження, ріст, вагу повідомила про необхідність прививок (ага, зараз), сказала принести довідку від гінеколога (упс, а я їх так відбрила) і вони нам видадуть довідку з якою Сашко піде в РАГС і там видадуть свідоцтво про народження. Отак все трохи заплутано, але до кінця місяця ми то все подіставали (і навіть ніби не дуже набігались) і на Юліанчиковий місяць ми вже мали свідоцтво.
За цей місяць педіатор приходила кілька раз (і кожен раз нагадувала за прививки), прислала один раз неонатолога (дохтір такий, який дивиться новонародженних в пологовому), неонатолог нічого принципово нового не робила, переміряла вздовж і в поперек, передала якісь папери педіатру і більше ми її не бачили. Педіатор взяла нас на облік.
Дуже акуратно, тактовно і делікатно порозповідала, як доглядати сонця, що їсти, щоб в нього проблем не було, і як годувати, щоб молоко не пропало (правдо тут я не дуже її слова в голову брала :P), потім через день дзвонила і питала, як ми поживаємо і чи є ще питання. Так що перже враження, що нам з нею повезло. :)
Немає коментарів:
Дописати коментар
...І що Ви про це все думаєте?..