Хто давно тут не хворів?

- мої хлопці. Підкосило обох :(.
В Саші все, як завжди - легке підшкрабування в горлі переходить насморк і помаленьку справи ідуть на поправку.
А як в Юліанчик хворіє я ще не знаю (і не хотілось би взагалі того знати) і бувало дофантазовувалась геть до паніки. 

Він так сильно захрип був, що навіть кричав дуже тихо, ніби не кричав а просто тихеньки 'и-и-и' казав :( і дихав дуже шумно; Сашку в аптеці сказали бригаду педіатрів викликати (а це було пізно ввечері в п'ятницю), а я ще поначитувалась про удуш'я младенцов в інеті, то думала що геть звар'юю з тих переживань. Сиділа і слухала чи дихає. 



Але на ранок післяотої страшної ночі синочок почав поправляєтися - голосочок знов рідний і сопельки помалу меншають.


Собі на майбутне (а може ще кому придасться):

• вівторок - після обіду почав легенько підкашлювати 
• середа - підкашлює легенько нечасто сухо, очі сльозяться, ввечері засипали вже з соплями. послухала груди (притулилась вухом) ніби в легенях чисто. 
• четвер - ніби і не кашляє а може і так само покашлює зрідка, очі сльозяться, соплі повним ходом (прозорі - що то значить - почитати), ввечері захрип, пішов Саша за ромашкою в аптеку - зробили як змогли інгаляцію 
• пятниця -
  • майже не чути мого голосочка, як сильно напружиться проривається басок, соплі, сльози, 
  • дихаєм ромашковими інгаляціями, 
  • тепперетури нема - в обід попарили ножки (чому кажуть що до 9 місяців ножки парити не можна - дізнатися) і в люлю пропотіли. 
  • Ввечері почалась страшна ніч :( Дихав ну взагалі дуже тяжко.
    Купила гірчичного порошку і зробила  "ліпьожку".
    Мама нам так в дитинстві замість гірчичників робила - але діє м'якіше - на столову ложку гірчиці дати столову ложку борошна і столову ложку меду, чуть води (так щоб купи трималось), перемішати, накласти на марлю слоєм, розпластати і потім на груди (але так щоб не попало на сонячне сплетіння і серце, груденята попередньо олією/олійкою змазати). Я прпорції чуть інакші дала - мало би ще м'якіше діяти (чайна ложка без гірки гірчиці, чайна меду і 2 - 2,5 столових борошна) бо дуже в аптеках поналякували - що такій малій дитині  гірчичним порошком ну ніяк нічо не можна робити - шкіру попалю. Примотала ту ліпьожку бинтом, зверху рушник, зверху повзуни, зверху ковдру - пропотіти - за 2 години зняла (моя чемна маленька дитиночка навіть не прокинулася). На ранок на грудці були червоні контури ніби... нерівномірно так якось... по маминих словах так і мало бути - червона шкіра - але напевно я добре зробила, що не вбабахала гірчиці, як в рецепті, а менше.
  • Ще одягла шкарпеточки, потім взяла другі шкарпеточки і насипала в них того ж гірчичного порошку і вдягнула поверх перших, а потім ще треті вдягнула - шерстяні :X.
• субота - Боже спасибі Тобі - ти добрий і терпеливий - нашій дитиночці трооооошки легше дихати і голосочок ледь ледь, але пробивається мій рідненький. Соплі, інгаляції і парити ножки/пропотіти + гірчиця в шкарпеточках, ліпьожку не робила вже.
• неділя - голосочок вже мого синочка, дихання легке в горлі, ну а в носику ще соплі (вродіби чуть густіші і зеленіші, коли вони позеленіли?). Хух! Раз подихали інгаляцію, попарили ножки. Ліпьожку не робила і гірчичні шкарпеточки не одягала. Синочку вже добре. Ще тільки іноді забитий носик заважає спати.
  
  Тяжко сказати, що з пороблених процедур дало ефект... Парення ножок в п'ятницю вдень не попередило "страшної ночі" (а може якби не то парення то взагалі би пльохо все було :( ?). Боже, я буду такою чемною-чемною хорошою-прехорошою, тільки нехай моя дитиночка гарненько росте здоровенькою розумною і доброю. Добре все, що добре закінчується.
  
  І от закрадаються до мене грішні думки - може ми у вівторок зможемо вже на вулицю вийти і загуляти до нашої бабці на день народження :) ?
  
  Саші вже також краще, а я починаю якось горло дивно відчувати... триматися! може ще омине мене ця участь!