За 40

Ну ось ми це пережили. Хоча нажаль ця трудність пішла нам не ідепльно. Тиждень в Ю трималась температура за 40 градусів. І ми збивали. Дуже легко запанікувати коли довкола всі панікують. І я дала слабину. І ми збивали. Хоча вся моя середина мені казала, що то скоріше за все зуби бо лізло в той час 3 одночасно і от от мав проклюнутись четвертий. І всі симптоми точно такі самі, як минулого, разу тільки сильніше - температура і зелені рідкі какакі (але не понос, так що це не ротавірус, та й при ротавірусі температура стільки не тримається). Хоча лікарі кажуть, що така висока температура на зуби неможлива і на 5 день треба колоти антибіотик. І взагалі останній перл - "антибіотик від температури бо може то вірус якийсь". А ще татко наш підбадьорить, що при такій температурі серце зупиняється. Ну і одним словом. Здалася я. З суботи по вівторок збивали з 40 до 39-38 прикладаючи холодні простині. З вівторка по пятницю пили хімію (ібупрофен) по пів-дози, збивалось до 36.6, але коли закінчувалась дія то знов за 40.

При39-40 Юліанчик повисає на сісі і дні на проліт нерухомо лежить із закритими очима і смокче, а якщо на секундочку треба відлучитись то дуже плаче. І от даємо ми, значить, хімію і дитиночка оживає - носиться по дому, колупається собі в шуфлядах, приходить лікар, дивиться на Юліанчика і на повному серйозі питає "А де ваша хвора дитина? Там, в кімнаті? Ще одне малятко?", тобто явно здоровийорганізм. Просто з температурою (ну і каками дивними, про які ніхто не знає, а то би ще в інфекційне відділення повезли). А і соплі з кашелем підключились у вівторок (бо я тими зимними простинями ще взяла і до того всього перестудила дитиночку).  І нічого нам нового лікар не сказав. А послухала легені - чисті на 200%, і капельки від соплей капати в носик (ну добре, що я знаю, що того не треба робити, бо якщо кака є в організмі і організм її виводить, то не треба її всякими судиннозвужуючими засобами заставляти залишатись в тілі і отруювати його, а скільки довірливих мамочок так безбечно балуються такими речами, просто тому, що так сказав лікар (а він же у своїй переважній більшості - не шарить, як то кажуть!) або тому всі так роблять; та, а взагалі - то окрема тема).

І от через тиждень, у суботу зранку, коли пройшли всі терміни і ще 3 дні тому треба було колоти антибіотик-від-температури, я перестаю її збивати.Лежить гарячий з за 40 і гамаєм ням-ням. А через 2 години вона падає до 38.5. Сама. А на наступний день до 36.6. І більше не піднімається. Завіса.

Уроки і висновки:

• слухати себе
• з родичами ділитися проблемами після того, як вони вже вирішені (щоб даремно їх не хвилювати і самій не піддаватись тому)
• розширювати коло спілкування людей близьких по духу (бо от тільки одну мамочку знаю, і то, не навіть не подумала їй подзвонити)

Супутні наслідки:

• Це був сильний стимул щоб таки нарешті роздобути реальні контакти реального класичного гомеопата у Львові. Одного із 4 на всю Україну (при 200 наявних), якого рекомендує Олександр Коток. Вже постфактум, нажаль, після того, як все закінчилось. Може нарешті спригнемо з поліклінічних лікарів, від яких толку-то впринципі... легені послухати і направлення на аналізи виписати... при тому, що наші лікарі дуже навіть лояльні до нас і досить позитивні і ненапряжні, це багато для нас значить (але не достатньо щоб слухатись їх професійних порад, нажаль).

P.S.: а четвертий зуб таки не поклюнувся :)