Ми з Юліанчиком майже весь квітень прохворіли. По колу кілька раз - то син то мама. І таким чином пропустили весну. І ось після зими виходимо на вулицю, а там - літо. Причому жарке літо. Вже ось кілька днів (27 в тіні по цельсію), листя величезне і зеленюще. А Юліанчик по звичці показує на балкон і багатозначно дує губками (мовляв - холодно там)