вівторок, 11 грудня 2012 р.

Мама бери лопату, не забудь, мама

Перше довге речення сина. Син всідається в санки. Лопата наша на снігу поруч. Мама бере мотузок санчат і тут син

- Мама бери потапу, не забудь, мама

Отак-от. Мама, так присівши за шнурочком, чуть і не сіла в сугроб. Це значить, що людина подумала, що мама може не взяти лопату і треба їй нагадати. Так чудно коли на твоїх очах прокидається свідомисть / думка.

Зрештою може я і перебільшую. Може син просто сказав тому, що порахував, що треба щоб мама взяла лопату і ніяких думок про забула не було.

Ну всеодно так чудно.

Немає коментарів:

Дописати коментар

...І що Ви про це все думаєте?..