Зима видалась теплою.

Так що Різдвяні канікули були в батьків і було комфортно.

Юліан кожен день гуляв з дідом на природу. І враховуючи дідову любов до прогулянок, вони дуже гарно проводили час. І мені то дуже важливо - щоб син бачив не тільки асфальт і магазини а й таке. Ніби нічого особливого там на тих прогулянках нема, але з другого боку в них цілий світ. Вони шльопають по калюжах і розмерзлому снігу, ідуть по рельсам / шпалам, сидять на березі озера, збирають шишки і комиші, палять вогнище, а як добре син там їсть!, дивляться вниз з мосту на краєвид. І все це під тиху розповідь діда і нескінченні 'чому' внука.

І от на початку лютого ми знов приїхали і в нас знов були ці прекрасні прогулянки. Всього 2 вихидні дні. А ввечері дід читає внуку казочки і вони бавляться машинками.
Сьогодні робочий понеділок і з сином гуляла баба.

І Юліан не хоче вертатись додому.