Читаю Домана "Гармонійний розвиток дитини". Дуже цікаво і правдоподібно. І шкода, що раніше не прочитала - втратили ми з Юліанчиком 4 такі дорогоцінних місяці.
Ні, ні - я зовсім не збираюся відбирати в дитиночки його дитинство - все тільки в задоволення - поки очі блискотять, є усмішка на обличчі і "давай, мама, ще!".
Скомпільовану і оформнену критику сформулюю, як вона біль чітко викреслиться а наразі бавимось тіко тим, що не викликає в мене ніяких сумнівних відчуттів...
Немає коментарів:
Дописати коментар
...І що Ви про це все думаєте?..