Розпорядок дня дитини (і його мами, або як все встигнути)

Сьогодні у нас був практично ідеальний день. По моєму, в нас получився дуже хороший баланс фізичної активності / бодрствовання і сну в Юліанчика, при цьому, я встигла навіть мінімальний борщик зварити (ouchhh -  вегетаріанський получився :) ), трошки прибрати і навіть ПОБРАВЗАТИ(!), не просячи чоловіка повозитися з хлопченяточком.

Якщо і далі так піде то кажись - ура! - Приспособилась!

Нижче розписую детально до дотошності - щоб не забути + може комусь ше пригодиться.


Одразу після прокидання (десь біля 6-ї ранку) і дрібних технічних процедур (зробити свої справи у ванні, замотати знов підгузник) починаєм бавитися - проповзаєм ліжко по довшій стороні - доповзли до "прірвочки" - скік на ножки (босенькі) і давай іти на кухню (по довгому коридору).

На кухні включаєм підігрів підлоги в щойно пройденому коридорі (щоб надалі тепліше вже було ходити) і стриб на кухні на наше місце з одіялом (так як кухонним столом ми практично не користуємось, то з того боку де стіна лежить одіяло, щоб Юліанчик міг там полежати поки мені на кухні треба щось зробити). Поки Юліанчик розглядає кухню, готую кашку/мию недомиту посуду (на це іде хвилин 10).

Потім Зайченятко починає нудьгувати і ми починаєм балакати (зранку Сонечко дуже охочий до розмов) - я над ним схиляюсь і ми кажем агу, лі-лі, гулі-гулі (інколи "гугл" проскакує :) ) (хвилини 2).

Зранку якось так виходить, що треба ходити в ванну ну дуже часто (кожних 5-10 хвилин) або підгузники тоді прийдеться так часто змінювати, якщо я часом не вірю сама собі, що вже пора. Так от після балаканини - скік на ніжки - і ідемо по довгому коридору назад в ванну

З ванни в спальню на ліжко і знов повзем - потім знов ходимо - потім знов на ліжко і їмо сісю - потім ванна - потім ходимо-бродимо (увага - після їжі не повзаєм!), потім на ліжко під іграшки (над ліжком іграшки висять - Юліанчик їх смикає / розглядає - правда вже така забава не дуже йому цікава, але на кілька хвалин може зайняти його увагу) - я в ванну прополоскати кілька шматин з підгузників або на кухню або прибирнути скоренько щось.

Потім знов ходимо-бродимо, повзаємо, їмо і так по кругу аж доки в певний момент під час їжі Юліанчик засинає (біля 10 години).

Тоді на кухню - беру кашку ням-ням-ням собі і чоловіку  - і за комп'ютер бравзати - о балдіж.

Прокидається Сонечко через півтори - дві годинки - ми давай знову бавитись з передишками на балаканину, потім десь в проміжках між забавами чистимо картоплю разом з маленьким на кухні чи наставляємо супчик (продукти вже попередньо максимально підготовані коли був час: картопля помита - залишилось тільки шкірку зчистити і навіть руки чисті, морква почищена - залишилось тільки порізати, квасоля окремо відварена - залишилось тільки вкинути) і знову бавитись.

Потім втомлюємось і Юліанчик засинає (ну і я буває також сплю). Десь біля 14:00.
В цей час картопля / супчик доходять до кондиції - набираю собі і чоловікові - і за комп'ютер - бравзати - жізнь прікрааасна.

Потім після другого сну (закінчується в годині 15 чи 16 - як повезе) - ходимо бродимо, повзаєм, але вже менш активно - втома за день напевно дається все-таки чути, не зважаючи на сон. В передишках Ліанчик лежить біля мами на кухні (і можна по шуріку помити посуду) або в котрійсь із кімнат (де я можу щось мінімально підприбрати поки він спостерігає).

В 18:00 виходимо на прогулку - за хлібом чи пряниками - плетемось па району розглядаєм кольорові нічні вогники - засинає дуже швидко (хвилин за 10-15 ходьби). Сьогодні ми повернулись з прогулянки в 19:00 і сонечко вже так і спаткав до завтра. А ми повечеряли за компутером бравзаючи - хорошооо. Ну і ще посиділи трохи і також в люлю.

Коли Юліанчик отак гарненько спить, я починаю за ним скучати, приходжу до нього в кімнату і надивитися не можу. Моє маленьке хорошеньке Сонечиняточко.

Висновок: ніби немає причин думати, що це такий просто везучиий день випав (я справді дуже рада, що Юліанчик хоч трошки сьогодні спав, бо, бувало, до вечора прововтузимось так і не зімкувши очок) і завтра має всі шанси бути також хорошим днем - головне займатись з Сонечком, щоб він не скучав, тоді і в нього вражень за день буде більше і спатоньки буде краще (причому сам засне, коли організму дійсно треба буде, і не треба буде мамі присипляти його по годиннику - бо пора - велика помилка) і  розвиватися буде гарно.